Украинские политологи о визите Владимира Путина в Киев
Сегодня в Киеве проходит работа межгосударственной российско-украинской комиссии "Путин-Ющенко". Насколько эффективной будет встреча президентов Владимира Путина и Виктора Ющенко и каковы будут ее итоги? "Гуляй -Поле" знакомит своих читателей с экспертными оценками украинских политологов и экспертов относительно этих проблем.
Віктор НЕБОЖЕНКО (керівник соціологічної служби "Український барометр"):
"Ничего серьезного. Если вообще визит не будет отменен. Я считаю, что Путину очень неудобно сейчас приезжать в Украину, потому что он, таким образом, поддерживает и признает геополитическое превосходство Президента Украины. Не думаю, что советники Путина в восторге от такой его функциональной роли.
Для того, чтобы решить какие-то свои проблемы Путину не обязательно приезжать сюда и обращаться к Премьер-министру. Он может спокойно вызвать любого из украинских политиков к себе в Кремль. Получается, что этот визит объективно поддерживает статус Ющенко, но не усиливает политическое влияние друзей Путина. Я думаю, что Путин не заинтересован в том, чтобы приезд к Ющенко закончился какими-то большими дипломатическими успехами. Скорее всего - это будет ритуальная встреча о которой очень быстро забудут".
Валерій ЧАЛИЙ (директор міжнародних програм Українського Центру економічних і політичних досліджень ім. О. Разумкова):
"Якщо протокольно: будуть підписані п`ять документів, відповідно повною мірою запрацює Міждержавна комісія, ймовірно буде узгоджений і підписаний план на наступний період взаємодії України і Росії по ключовим питанням, і, звичайно, будуть заяви про стратегічне партнерство і розвиток взаємовідносин.
А не протокольно: відбудеться обговорення тих питань, які носять хронічний характер і постійно переходять з року в рік в порядок денний україно-російських взаємовідносин. Хоча тільки на рівні Президентів такі питання вирішити неможливо - вони потребують міжнародного співробітництва, залучення всіх рівнів взаємодії".
Олесь ДОНІЙ (голова Центру досліджень політичних цінностей):
"Українська сторона не готова до візиту Путіна в Україну. Україні нема що запропонувати Росії. Україна до цього часу так і не виробила свою "російську політику" і досі не знає "що робити з Росією". Ті питання, в яких зацікавлена Україна, якто: остаточна визначеність з міждержавним кордоном, програма виводу Чорноморського флоту Росії після 2017 року з території України, не цікавлять Російську сторону, а ще вірніше-російська сторона зацікавлена в максимальному саботуванні у вирішенні цих питань. А важелів тиску у української сторони на Москву на цей момент немає.
Щодо зацікавленості російської сторони у візиті, то вона полягає у бажанні Путіна наприкінці свого президентсвування (а навесні в Росії вже збираються проводити президентські вибори) поставити яскраву жирну крапку. Такою жирною крапкою в очах росіян може стати умовне повернення "блудної дочки" України в лоно російської політики. Після утвердження в Києві (хоча б частково) москвофільської влади у вигляді антикризової коаліції, візит Путіна буде поданий російською пропагандою як акт "собіранія руських земель". Путін швидше за все може подавати сигнали для своїх сил впливу по напрямках діяльності. Це може бути питання російської мови, православної церкви, а можливо і натяк на те, що Росія хотіла би бачити свій Чорноморський флот в Україні і після 2017 року.
Що стосується Януковича, то він сподівається виграти найбільше від цього візиту. В середині Партії Регіонів зріє дискусія щодо майбутнього Президента. Частина еліт, які стоять за регіоналами, готові бачити своїм лідером Ющенка і, за певних умов, готові закликати голосувати за нього на наступних президентських виборах. А Віктор Янукович сам повірив у власні шанси і хоче стати єдиним виразником інтересів Сходу і Півдня (а після президентських виборів - і всієї України). Візит Путіна може додатково легітимізувати Віктора Януковича в очах власного електорату і зміцнити його шанси на внутрішнє лідерство. І тим самим, загострити політичну кризу в Україні ".
Владимир Фесенко (председатель правления Центра прикладных политических исследований "Пента"):
"С ожиданиями от любого политического события следует быть очень осторожными. Если ожидания завышены, то могут быть сильные разочарования. В случае с визитом Путина в Украину, я думаю, что каких-либо очень завышенных ожиданий нет, поэтому и серьезных разочарований не будет. Не следует ожидать каких-то серьезных дипломатических прорывов, достижений, резонансных соглашений. Для этого, пока что, нет никаких оснований как с российской, так и с украинской стороны. К таким соглашениям и прорывным решениям пока не готовы обе стороны.
Другое дело, что этот визит отмечает позитивную тенденцию улучшения двусторонних отношений между нашими странами. Российский Президент не был в Украине полтора года. Последний раз он приезжал после Оранжевой революции, при новой оранжевой власти. После этого произошло много изменений в политической жизни страны. После многих кризисных ситуаций, большого напряжения в наших отношениях, он возвращается в Украину в условиях определенного улучшениях наших двусторонних отношений. Именно этот позитивный результат следует укрепить.
Кроме того, необходимо, чтобы этот визит дал новый толчок работе механизмов урегулирования двусторонних отношений и существующих проблем. И в первую очередь работе Межгосударственной комиссии "Ющенко-Путин". Думаю, что если будет конструктивной атмосфера во время переговоров, если будет определена политическая воля с обеих сторон по улучшению наших отношений, разрешению существующих проблем - результат визита будет позитивным".
Вадим КАРАСЬОВ (директор Інституту глобальних стратегій):
"Питання поставлено так, що хочеться відповісти відомим жартом: "ждите ответа!". І якщо виходити з цієї "прикольної" тези, то очевидно, що від цього візиту можна чекати відносні відповіді на ряд питань, які сьогодні являються проблемними для російсько-українських відносин.
Якщо ж говорити більш серйозно, то не потрібно чекати від нього чогось особливого - як в негативному, так і в позитивному розумінні. Це візит без сенсацій, без проривів, але і без емоційних чи дипломатично-протокольних зривів. Вже те, що такий візит відбудеться являється відносним успіхом. На нього чекали. Чекають, і насамперед Ющенко, не того, що буде конкретно вирішено, а чекають на сам візит. Це очікування було досить тривалим - більше ніж півтора роки. За цей час на протокольних чи напівпротокольних зустрічах з Путіним побували Симоненко, Мороз, Янукович, причому неодноразово. Але ще жодного разу не було дипломатично-протокольної, офіційної зустрічі Путіна і Ющенка. Остання зустріч відбулась аж у лютому 2005 року. Тому сьогодні для Ющенка важливо продемонструвати, що Путін їде в Київ до нього - до Президента.
Продемонструвати, що він їде в рамках міждержавного візиту, в рамках Міждержавної комісії "Ющенко-Путін". А для Путіна важливо приїхати в Київ для вирівнювання диспропорції, про яку я нагадував вище. І щоб у західних партнерів України і Росії не було підстав робити висновки про те, що Росія відноситься до України зверхньо, або з точки зору політичної доцільності. Цим візитом Путін спробує уникнути всіх можливих обвинувачень в тому, що він ігнорує Президента України і акцентує увагу на інших "топових" політичних гравцях України".
Михайло ПОГРЕБІНСЬКИЙ (директор Центру політичних досліджень і конфліктології):
"Я думаю, що від візиту можна очікувати початок періоду розрядки напруженості у відносинах між лідерами наших держав, але не більше. Думаю, що візит, значною мірою, буде ритуальним - просто який фіксує нинішній стан стосунків, який став кращими ніж рік тому, але ще далекий від добросусідських. Це буде зафіксовано, оскільки першу скрипку буде грати саме Ющенко, з боку України, у цьому візиті. А він ані трохи не наближається до позиції, яка була б прийнятною для російських партнерів. Ющенко обирає такі пріоритети, які взагалі не є, як для них, дуже актуальними. Наприклад, Президент України хоче обговорити проблеми перебування Чорноморського флоту в Україні. Хоча зрозуміло, що серед проблем, які є у відносинах між нашими країнами, це двадцять п`ята проблема. І багато інших пріоритетів, названих Президентом в останньому інтерв`ю, говорять про те, що він не схильний зайняти більш центристську позицію в зовнішній політиці. Це означає, що якогось прориву у стосунках між лідерами держав, і в цьому сенсі між державами, ми очікувати не можемо.
Думаю, що будуть узгоджені важливі для нас проблеми: постачання українських продуктів сільського господарства до Росії, делімітація кордонів. Важливо, що будуть створені інституційні структури, які постійно працюватимуть для узгодження позицій, інформування один одного, для пошуку компромісних рішень. Створення такої інституції - найважливіше для стосунків між нашими країнами.
Киев - Центр досліджень політичних цінностей
|
