Експортна виручка від реалізації українських товарів скорочувався протягом останніх чотирьох років. Останні ж два роки були найважчими для бізнесу, який працює на закордон. Адже українські підприємці добровільно-примусово почали скорочувати свою присутність на своєму найбільшому ринку — в Росії, та ще зіткнулися з транзитними проблемами в інші країни з-за позиції нашого східного сусіда. Тому багатьом довелося, по-перше, шукати інші ринки для української продукції і послуг, підвищуючи при цьому їх якість. А по-друге, шукати інші більш дорогі шляхи для перевезення своєї продукції в Азію. Товарна виручка впала з $53,9 млрд в 2014-му до $36 млрд у 2016-му, а надходження від експорту послуг за підсумками 9 місяців минулого року знизилися на 3% до $6,97 млрд.

Експортні стовпи

Минулий рік не приніс несподіванок. Основними експортерами товарів були підприємства аграрної та харчової промисловості, металургії, а також машинобудування. За даними Агентства індустріального маркетингу, експортна виручка перших склала $15,2 млрд або 42%, друге — $8,3 млрд, або 23%, а третє — $4,2 млрд, або 12%. Також український бізнес виручив значні суми від реалізації транспортних послуг — $3,77 млрд за підсумками трьох кварталів 2016-го, а також телекомунікаційних, комп’ютерних та інформаційних послуг — $1,16 млрд за той же період.

Сировина і раніше займає більше половини українського експорту товарів і послуг. Хоча в структурі зовнішніх продажів, за словами головного економіста Dragon Capital Олени Бєлан, за останні роки відбулися істотні зміни. «Агропромисловий експорт тепер приносить третину експортного виторгу, хоча п’ять років тому його частка не перевищувала 15%. При цьому експорт зерна займає 13%, решта — це харчові продукти, наприклад, соняшникову олію, що забезпечує близько 8% валютної виручки. А от питома вага металургії за цей час знизилася з 26% до 18%», — говорить Белан.

Тому-то український експорт все ще сильно залежить від динаміки цін на сталь, залізну руду, зерно і соняшникову олію на світових ринках.

Ціни на пшеницю і кукурудзу знижувалися у другій половині минулого року, розповідають в Dragon Capital. «Пшениця подешевшала на тлі сприятливих погодних умов та зростання очікувань світового врожаю. Це призвело до зниження середньорічної ціни на 15%. Вартість кукурудзи в середньому за рік опустилася лише на 5% завдяки сплеску цін на початку року», — пояснює Олена Бєлан.

Ціни на чорні метали в середньому за рік зменшилися на 4,6%. Така динаміка спостерігалася з-за виходу на світовий ринок металовиробників з Китаю та Індії. «Державна політика Китаю, спрямована на підтримку експортерів металопродукції. Приблизно така ж торгова політика і в Індії. Тобто, дешева металопродукція, в основному невисоких переділів, ринула на близькосхідний, африканський і азіатський ринки. Це позначилося на цінах, які почали знижуватися», — пояснює Олександр Шейко, проектний менеджер Агентства індустріального маркетингу.

Тому-то в минулому році виручка від експорту металів скоротилася на 10,3% до $7,25 млрд. «Надходження знизилися в першу чергу тому, що впав попит та ціни на основні види металопродукції, які експортує Україна. Перш за все, на квадратну заготовку, гарячекатаний лист, арматуру і катанку», — підкреслює Олександр Шейко.

Лідери

У 2016-му також значно — на 73,6% до $277 млн збільшився експорт цукру та кондитерських виробів. Встановити рекорд за обсягами поставок цукру Україні вдалося завдяки неврожаю в Бразилії та Індії, девальвації гривні, з-за чого знизилася вартість українського продукту в доларовому еквіваленті, а також зростанню виробництва. Український цукор вперше потрапив на ринки Шрі-Ланки, Бірми, Афганістану, Сомалі, Ефіопії, Південноафриканської республіки, Македонії, Судану та Китаю. Тому-то в 2017-му навіть запланували збільшення площ під буряк.

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here